Класичний обробіток грунту
Під час оранки пласт грунту перевертається та розкришується, поживні рештки закладаються на дно борозди. При щорічній обробці на одну і туж глибину утворюється плужна підошва. (Оранка або дискування з перевертанням пласта і заробкою поживних решток)
Вертикальний обробіток грунту
Під час вертикального обробітку верхній шар грунту розпушується, а стерня подрібнюється і залишається на поверхні поля як мульча. Завдяки конструкції робочих органів підошва не утворюється. (Безвідвальний обробіток грунту, подрібнення рослинних решток та створення мульчуючого шару).
Диски борони мають сферичну форму і встановлені під кутом. Вони зміщують розкришений грунт в сторону по горизонталі, що в поєднанні з притисканням опуклої частини диска до грунту спричиняє ущільнення грунту.
Ножі кселератора мають канавки та встановлені майже прямо, вони рихлять верхній шар грунту утворюючи вертикальні розломи за рахунок концентрації тиску на вістрі леза, що в поєднанні з підривом грунту вверх без бокового зміщення та запобігає утворенню підошви. Вертикальний обробіток залишає подрібнену стерню на поверхні поля та однорідну структуру грунту без підошви. Стерня зменшує силу удару крапель дощу запобігаючи утворенню корки, що в поєднані з вертикальними надрізами грунту покращує проникність води, таким чином збільшується накопичення вологи.
Плужна підошва - це перешкода до накопичення вологи. Підсушування верхнього шару грунту після дощу може прискорити утворення кірки. Висушування грунту накритого поживнивними рештками значно менше ніж голого тому що рештки захищають землю від дій соняшного проміння та зменшують рух повітря біля поверхні грунту, коріння що зустрічає на своєму шляху перешкоду у вигляді ущільнень змушене рости в сторони, що зменшує забеспечення вологою і живленням, а також погіршує стійкість до вилягання.
Дбайливе ставлення до землі - запорука гарного врожаю.